Cвято Дня захисника Вітчизни встановлене в СРСР 1922 р. ,як «День Червоної Армії і Флоту». З 1949 до 1993 рр. цей день носив назву «День Радянської Армії і Військово-Морського флоту».А в 1999 р. був виданий Указ, відповідно до якого 23 лютого названий Днем захисника Вітчизни.

   Це  свято, яке увібрало в себе багаті та славні ратні традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії.

   Цього дня ми знову повертаємося пам'яттю і серцем до грізних і незабутніх сторінок минулого, щоб ще раз осягнути, кому зобов'язані мирним небом над головою, можливістю жити і ростити дітей та онуків.

   Набат - Велика Вітчизняна війна. З Потіївки ця війна покликала до зброї близько 700 чоловік з них 273 не повернулися додому.

    На свято запросили учасників ВВ війни Бортяного Андрія Харитоновича, Савенка Степана Васильовича, учасників Афганістана.

          Афганістан. За двадцять два роки багато з тих, хто повернувся із тієї страшної війни, відійшли у вічність.

 Для нашого земляка Городецького Анатолія Миколайовича служба в Афганістані – особливий період його життя. . Служив він водієм в розвід взводі, рота спеціального мінування, яка дислокувалась у невеличкому селі Чирика.       Афганська війна... Вона залишила свій слід у житті багатьох її учасників.

   Дабіжа Василь Степанович розповідає: «Найбільшим святом для хлопців, що воювали в Афганістані, були листи. Їх читали всією ротою.

. - Багато важила кмітливість і хоробрість, - продовжує Мищенко Олександр Андрійович. Служив він у мотострілковій частині, яка дислокувалась у  місті Файзабат.

    Серця матерів завжди із синами – солдатами. Живе у нашому селі Сівер Надія Никифорівна  мати трьох синів. У 1981році її найстарший син  Микола прийшов з воєнкомату: "Мамо мене направляють на Афган".

    Куди тільки не заносила доля потіївчан , так Загурський Дмитро Анатолійович у 1999році  під час служби  в 240-му окремому спец батальйоні виконував  миротворчу місію  В Боснії та Герцоговині.

   На  урочисте зібрання було  запрошено Білоцерківський творчий колектив      "  Пам’ять". У їхньому виконанні прозвучали військово-патріотичні пісні , в яких мовою музики розповідалося про  страшну  правду  війни,  справжню  дружбу,та  мужність   наших земляків.

   А також присутніх вітали учасники художньої самодіяльності фольклорний ансамбль «Перевесло» -керівник Микитюк В.А. музичний супровід троїсті музики - гармошка Кашперенко Андрій Євтухович, сопілка Студзінський Анатолій Степанович, бубон Микитюк В.А.,  та ансамбль естрадної пісні «Росичі»- керівник Соколенко С.М.