Ми вшановуємо пам'ять героїв України: Голодомор 1932-1933рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
20 02.2015 юні читачі бібліотеки зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.
В вогні та диму страдають міста. Все понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів,сестер,побратимів.
Година скорботи ”Цвітуть жоржини чорні в Україні” спонукала присутніх до гірких сліз.
Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю……
Біль від серця. Світлана Анатоліївна Осипчук.
Уже серпень на дворі,
Сонце жарко пече
Я живу в Україні
Де війна у нас йде.
Воювать забирають
Молодих і старих,
А додому вертають
І без рук і без ніг.
Вже багато загинуло
За Вкраїну мою
Небесною сотнею
Я їх зову
Залишилися вдома
Жінки, діти, батьки
І оплакують рідних
На могилах сирих.
У снах до батьків
Приходять сини,
Пробачення просять
Що вже не живі.
Як сказати дитині,
Що батька нема
Помер за ідею –
Путіна – проклина.
Що послав воювати,
Зброю в руки поклав,
Щоб ішов брат на брата
Він платив гонорар.
Господи коли скінчиться
Ця страшна війна
І в моїй країні
Запанує знову тишина.
Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
Герої не вмирають !
Слава героям!
|