Оселя отча, оселя отча,
Моя колиска і оберіг
Літа минають, а серце хоче
Ступити знову на твій поріг.
А. Кульчицький. Під таким девізом у бібліотеці
розпочався урок народознавства:
«Село моє –
Садок вишневий, і верба крислата,
Ставок і луг і батьківський поріг»
приурочений 20 річниці Незалежності
України. 
Україна – рідний край!
Дорогий серцю батьків і прадідів наших. Оспівані в піснях народних безмежні
степи, зелені ліси, й доли, високі блакитні небеса. Хіба є що на світі краще за
це миле серцю дозвілля, хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?
Рідний
дім, дорога батьківська хата, ласкава оселя. Тут ми народилися вперше побачили
світ, уперше зробили крок, а потім вийшовши на поріг впевнено покрокуємо
чарівним нашим краєм.
Про село моє рідне ще пісні заспівають,
Про село моє рідне ще легенди складуть.
Бо село моє – частка моєї Вітчизни,
А Вітчизні моїй – світла зоряна путь.
|
